Проїздом через Козятин

[sposterig]

Провінційні містечка не дуже привітні до туристів, але я і не турист. Часто їжджу країною у справах, і інколи в нових для мене місцях натрапляю на щось красиве або чудернацьке. Ніколи не вгадаєш, яка цікавинка трапиться серед одноманітних хат і хрущовок наших райцентрів - адже більшість з них (крім західних) є недавніми селами, і не мають архітектурної історії, ба навіть структури. Всі вони подібні: в центрі кубічні райрада і універмаг, поруч базар, навколо радянські будинки п'ять-дев'ять поверхів, а далі - хати і хатки, аж до невеличкої промзони на околиці. Тим не менш, люди скрізь особливі, і своє місто вони намагаються робити особливим. Часу , як правило, маю обмаль, і фотографувати не вмію, але інколи хочеться поділитися цікавими речами, які помітив.
Ось, наприклад, влітку в Козятині був проїздом.


Райрада оздоблена аж п'ятьма прапорами і гербом - ось як люди поважають геральдику! "Fun with flags" :)


Поруч площа з Будинком культури, вже переіменована на Героїв Майдану, яких зі стіни благословляє Тарасище наш великий Шевченко. Вічна слава і їм, і йому.

А на будинку юнацької творчості ще залишилися радянські символи: дошка на честь ювілею ВЛКСМ (впевнений, що відвідувачі і зеленої гадки не мають, що то воно таке) і піонерська емблема з Лукічом на даху.

Я б зняв, але не знищував, а віддав би в музей. Ось він, розташований у симпатичній садибці передреволюційного часу.

Він в той день був зачинений, але видно, що активно діє: об'ява про нову експозицію.

Взагалі центр є мішанкою хат і брєжнєвських кількаетажок

Навіть криничка збереглася, як слід сільського минулого

Мешканці додають забудові наративу за допомогою монументалістики:
народної...

... і офіційної. Михайло наш задуманий Грушевський мене тут дуже потішив: було же ж звичайнісіньке перехрестя - а от взяли і зробили симпатичний і змістовний скверик.

Обов'язкові трагічні пам'ятки. Колись напишу есе "Чотири чорнії плити" про неуникненний набір наших нещасть, вкарбований в кожне місто через монументи Вітчизняній війні-Чорнобилю-Афганістану-Голодомору. Тепер ще і нова вітчизняна, АТО, додалась.
Ось згадка про афганське безглуздя

Добре, що сусіди бачать земляка і думають про ціну війни.
А ось загиблі в АТО бійці - пам'ятника ще нема, але на будинку культури стоять портрети захисників.

Ох щось дуже їх багато по країні, де б не їхав - майже в кожному селі висить портрет зі свічкою. Скільки ж у нас жертв?...
Інших пам'ятників не бачив, бо багато по місту не їздив (навіть на станцію не потрапив, хоча вона, власне, і створила місто), але думаю, що десь вони всі є.
Пройшовся торговим променадом: ліворуч базар, праворуч магазини.

Сподобалося, що на базарі досить чистий громадський туалет. Не сподобалося, що не знайшов жодної кав'ярні, щоб перепочити.
Виїжджаючи, побачив отаку монументальну пропаганду

Всё вокруг колхозное, всё вокруг моё
А відразу за містом натрапив на покинутий завод із общагою. Деіндустріалізується наша країна :(.

А колись був красивий. Навіть зупинка була мозаїкою оздоблена

А це десь в околицях хрестоматийний краєвидик затишної нашої козятинщини:

Гарний Козятин! Додому б взяти!